|
≤стор≥¤ кафедри | |
ѕрофесор “имофЇЇв —ерг≥й ЋукТ¤нович очолював кафедру 1934 - 1941 (1875 Ц 1943) ƒоктор медицини (1908), професор, засновник та зав≥дуючий кафедрою орттопед≥њ ≥ травматолог≥њ (1923 Ц 1932), в≥йськово-польовоњ х≥рург≥њ (1932 Ц 1934) та х≥рург≥њ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного факультету (1934 Ц 1941 ). «ак≥нчив медичниий факультет и≥всьького ун≥верситету. ”чень ћ. ћ. ¬олковича. ¬ 1908 роц≥ захистив дисертац≥ю на здобутт¤ вченого ступеню доктора медицини на тему Уƒо питанн¤ про патогенез ниркових набр¤к≥вФ. јвтор б≥льш н≥ж 90 наукових праць, присв¤чених пластиц≥ пахового каналу, к≥стков≥й пластиц≥ при прсевдоартрозах, перем≥щенню л≥ктевого нерва при травматичних невритах, лапаротом≥¤х при пораненн≥ живота, вагнепальнимм пораненн¤м квсток. ”чн≥: —. “. Ќовицький, ј. я. Ўефтель, ј. –. Ўуринок, ≤. “. Ўевченко та ≥нш≥ “вори: ќснови ортопедичноњ х≥рург≥њ ≥ травматолог≥њ Ц ., 1927; ѕробод≥нн¤ шлунка та кишок внасл≥док вогнепального пораненн¤: ћатерТ¤ли з в≥йськово-польовоњ х≥рург≥њ Ц . 1929 та ≥нш≥.
|
ƒоцент √ородинський Ѕорис ћихайлович очолював кафедру 1944 - 1953 (1887 Ц 1969) Ц зав. кафедрою загальноњ х≥рург≥њ (1941 Ц1944), х≥рург≥њ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного факультету (1944 Ц 1953). «ак≥нчив мед. факультет ињвськоо ун≥верситету (1913). ”чень ћ. Ѕ. ёкельсона. јвтор близько 50 наукових праць, присв¤чених проблемам гн≥йноњ х≥рург≥њ, онколог≥њ, питанн¤м порожнинноњ х≥рург≥њ. “вори: Уƒо питанн¤ про стеноз привор≥тника туберкульозного походженн¤,Ф Уƒо х≥рург≥чного л≥куванн¤ товстих кишокФ, Уќсновн≥ принципи х≥рург≥чного л≥куванн¤ гострого остеом≥Їл≥ту.Ф
|
ѕрофесор јмосов ћикола ћихайлович очолював кафедру 1953 - 1955 (1913 Ц 2002)јкад. јЌ ”–—– (1969), член-кор. јћЌ —–—– (1961), засл. д≥¤ч науки ”–—– (1959), √ерой —оц≥ал≥стичноњ прац≥ (1973), лауреат Ћен≥нськоњ та ƒержавноњ прем≥й.«ав. кафедрою х≥рург≥њ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного факультету (1953 Ц 1955) та кер≥вник кл≥н≥ки серцево-судинноњ х≥рург≥њ ињвського Ќƒ≤ туберкульозу та грудноњ х≥рург≥њ (1952 Ц 1968). « 1983 року Ц директор Ќƒ≤ серцево-судинноњ х≥рург≥њ. јвтор близько 400 наукових праць, в тому числ≥ 17 монограф≥й, присв¤чених торакальн≥й х≥рург≥њ, б≥ок≥бернетиц≥ ≥ т. д. “вори: Уѕневмонектом≥¤ та резекц≥¤ лгень при туберкульз≥Ф-Ѕр¤нськ 1952, У ќперац≥њ на серц≥ ≥з штучним кровооб≥гомФ Ц ињв 1962 (в сп≥вавт.); У’≥рург≥чне л≥куванн¤ тетрадии ‘аллоФ Ц и≥в 1982 (в сп≥вавт.); У “ерапевтичн≥ аспекти кард≥ох≥рург≥њФ Ц ињв 1983 (в сп≥вавт.); та ≥нш≥
|
ѕрофесор “уровець …осип √ригорович очолював кафедру 1955 - 1974 (1899 Ц 1987) Ц доктор мед. наук (1953), професор кафедри факультетськоњ х≥рург≥њ з 1953 року. «ак≥нчив ињвський медичний ≥нститут в 1926 роц≥. ”чень ≤. ј. «авТ¤лова, ј. ѕ. римова. ¬ 1951 роц≥ захистив докторську дисерттац≥ю на тему У √остр≥ гн≥йн≥ ускладненн¤ вогнепальних поранень кульшового суглобаФ. јвтор близько 100 наукових праць, присв¤чених р≥зним розд≥лам загальноњ, в≥йськово-польовоњ х≥рург≥њ та онколог≥њ. ќсобливе м≥сце в його досл≥дженн¤х займають питанн¤ х≥рург≥чноњ коагуло-, флебо-, проктолог≥њ, л≥куванн¤ гриж, обл≥теруючих захворювань судин, зло¤к≥сних пухлин, виразковоњ хвороби, х≥рург≥њ щитовидноњ залози.
|
ѕрофесор “анас≥Їнко ≤ван ƒенисович очолював кафедру 1974 Ц 1994 (1926 Ц 1998) ƒоктор медичних наук (1973), професор (1975), заслужений д≥¤ч науки ”–—–, лауреат ƒержавноњ прем≥њ ”–—– (1988 р.) ƒекан л≥кувального факультету (1972 Ц 1976). «ак≥нчив ¬≥нницький мед. ≥нститут (1951). ”чень ј. Ћ. ѕхакадзе та ћ. ћ. овальова. ¬ 1971 роц≥ захистив докторську дисертац≥ю на тему У л≥н≥ка, д≥агностика ≥ х≥рург≥чне л≥куванн¤ обтурац≥йних жовт¤ниць непухлинного походженн¤Ф. јвтор близько 90 наукових праць, присв¤чених х≥рург≥њ м≥трального стенозу, виразковоњ хвороби шлунка та дванадц¤типалоњ кишки, х≥рург≥њ позапеч≥нкових жовчновив≥дних шл¤х≥в, патолог≥њ щитовидноњ залози та ≥нш≥. ¬провадив у практику ориг≥нальн≥ методи оперативних прийом≥в та втруччань. ѕ≥дготував 2 доктор≥в ≥ 6 кандидат≥в медичних наук. “вори: УЎл¤хи вдосконаленн¤, проф≥лактики ≥ л≥куванн¤ х≥рург≥чноњ ≥нфекц≥њФ, У«агальна та нев≥дкладна х≥рург≥¤Ф та ≥нш≥.
|
ѕрофесор рижановський ярослав …осипович очолював кафедру 1994 Ц 2011 р. (нар. 1932). «ак≥нчив —тан≥славський (нин≥ ≤вано-‘ранк≥вський) медичний ≥нститут в 1955 роц≥. ”чень ќ. √. ™лецького, ј. ’. ќзерова. ¬ 1964 роц≥ захистив кандидатську дисертац≥ю на тему Уќперативне л≥куванн¤ вроджених вивих≥в стегна у п≥дл≥тк≥в та дорослихФ, в 1978 роц≥ Ц докторську дисертац≥юю на тему Уќперативне л≥куванн¤ перелом≥в та псевдоартроз≥в шийки стегнаФ. « 1981 року доцент кафедри х≥рург≥њ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного факультету, з 1984 року Ц професор. « 1985 року Ц декан по ≥нтернатур≥, з 1994 року Ц зав≥дуючий кафедрою загальноњ х≥рург≥њ є2 з курсом ¬ѕ’. јвтор близько 165 наукових роб≥т, присв¤чених х≥рург≥њ великих суглоб≥в, зокрема кульшового, к≥стков≥й пластиц≥, ћќ— при переломах та хибних суглобах довгих трубчатих к≥сток. ћаЇ 14 винаход≥в, 2 патенти, п≥д кер≥вництвом захищено 4 дисертац≥њ. ≤н≥ц≥атор та орган≥затор створенн¤ ћ≥ського центру х≥рург≥њ шийки стегна в ћ Ћ є3.
|
ѕрофесор ≤оффе ќлександр ёл≥йович очолюЇ кафедру з 2011 р. «ак≥нчив ¬≥йськово-медичний факультет уйбишевського медичного ≥нституту (—амара, –ос≥¤) в 1988р. ѕройшов ≥нтернатуру з х≥рург≥њ в м. –ига, Ћатв≥¤ в1990р., спец≥ал≥зац≥ю з лапароскоп≥чноњ х≥рург≥њ в ћоскв≥ в 1992 р., стажуванн¤ з абдом≥нальноњ х≥рург≥њ в м. ¬юрсбург, Ќ≥меччина в 2002 р., стажуванн¤ з бар≥атричноњ х≥рург≥њ Ц в ћоскв≥, –ос≥¤ в 2007р.ѕрацював у в≥йськових госп≥тал¤х Ћатв≥њ, на кафедр≥ х≥рург≥њ Ћуганського державного медичного ун≥верситету, х≥рургом ћаф≥к - √осп≥таль (ѕј–), в Ќац≥ональному ≥нститут≥ х≥рург≥њ та трансплантолог≥њ ≥мен≥ ј.ј. Ўал≥мова. ¬ 1999 р. захистив кандидатську дисертац≥ю на тему: "ќптична б≥опс≥¤ в обгрунтуванн≥ х≥рург≥чного л≥куванн¤ виразок шлунка", в 2006 р. захистив докторську дисертац≥ю на тему: " ќбірунтуванн¤ показань ≥ вибору мет≥дов х≥рург≥чного л≥куванн¤ неспециф≥чного виразкового кол≥ту та хвороби рона товстоњ кишки " Ќауково-практичний напр¤мок пов''¤заний з лапароскоп≥чною абдом≥нальною х≥рург≥Їю. ’≥рург вищоњ категор≥њ, член ”крањнськоњ асоц≥ац≥њ бар≥атричних х≥рург≥в, член ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ бар≥атричних х≥рург≥в (IFSO).
|
ѕерша кл≥н≥чна база кафедри знаходилась на територ≥њ колишнього ѕокровського монастир¤ (1934 Ц 1941). ’≥рург≥чна кл≥н≥ка мала 120 л≥жок, аудитор≥ю на 150 м≥сць. Ўтат кафедри складавс¤ з професора та старшого асистента. ¬ кл≥н≥ц≥ виконувались операц≥њ на органах черевноњ та грудноњ порожнини, операц≥њ на щитовидн≥й залоз≥, виконувались, ¤к планов≥ так ≥ нев≥дкладн≥ операц≥њ. —тан л≥кувальноњ роботи у кл≥н≥ц≥ був на р≥вн≥ розвитку х≥рург≥њ того часу.
« 1953 по 1976 р≥к база кафедри знаходилась в кл≥н≥чн≥й л≥карн≥ є9, що знаходилась в район≥ Ѕесарабськоњ площ≥. ’≥рург≥чне в≥дд≥ленн¤ л≥карн≥ було розраховане на 100 л≥жок. “ут широко розвивалась х≥рург≥¤ щитовидноњ залози, операц≥њ шлунково-кишкового тракту та жовчних шл¤х≥в. « 1976 року ≥ по тепер≥шн≥й час кл≥н≥чна база кафедри знаходитьс¤ в ињвськ≥й м≥ськ≥й кл≥н≥чн≥й л≥карн≥ є3 за адресою вул. ѕ.«апорожц¤ 26.
« плином часу кафедра зм≥нювала свою назву. ƒо 1991 року називалась У афедра х≥рург≥њ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного факультету та в≥йськово-польовоњ х≥рург≥њФ, а пот≥м, у звТ¤зку ≥з перейменуванн¤м факультету отримала назву У афедра х≥рург≥њ медико-проф≥лактичного факультету та в≥йськово-польовоњ х≥рург≥њФ, а з 1994 року називаЇтьс¤ У афедра загальноњ х≥рург≥њ є2 з курсом в≥йськово-польовоњ х≥рург≥њ.Ф
¬еликий вклад в навчально-педагог≥чний процес належить професору ярославу …осиповичу рижановському, саме завд¤ки йому на кафедр≥ на високому р≥вн≥, ≥з застосуванн¤м р≥зноман≥тних демонстративних засоб≥в викладаЇтьс¤ в≥йськово-польова х≥рург≥¤.
—ьогодн≥ на кафедр≥ розробл¤ютьс¤ методики застосуванн¤ сучасних компТютерних технолог≥й в навчальному та науковому процес≥.
Ќа головну стор≥нку |